Квасоля – теплолюбна культура, тому висаджують її тільки після встановлення стабільного тепла. У регіонах, де літо коротке, а весни затяжні, бобові, подібно до пасльонових культур, вирощують через розсаду. Це дозволяє прискорити отримання врожаю щонайменше на пару тижнів.

Посадка квасолі на розсаду
На півдні квасолю вирощують прямим посівом у ґрунт, а в більш прохолодних регіонах популярний розсадний метод. Вирощують сіянці вдома, в теплицях або інших теплих приміщеннях.
Підготовка ґрунту і ємностей
Розсада квасолі погано переносить пересадку, тому досвідчені городники відмовляються від вирощування сіянців у контейнерах. Якщо посіяти культуру в окремі стакани, то не доведеться пікірувати сіянці – їх, після досягнення потрібних розмірів, відразу пересаджують у відкритий ґрунт.
Поряд із пластиковими стаканами, для вирощування квасолевої розсади, використовують горщики з торфу. Вони обходяться дорожче, але торф’яну тару ставлять у лунки разом із рослинами. Це дозволяє в недоторканності зберегти коріння сіянців, а торф служить додатковим добривом.
Особливості підготовки тари і ґрунту під розсаду квасолі:
- Рекомендується використовувати для вирощування сіянців нові склянки. Якщо тара стара, її ошпарюють окропом або знезаражують розчином марганцівки.
- Розсаду ростять в універсальному субстраті, який перед використанням знезаражують. Найпростіший спосіб – поливання марганцівкою з подальшим просушуванням.
- Замість покупного субстрату можна використовувати ґрунтосуміші, приготовані за одним із таких рецептів:
- торф, перегній і тирсу змішують у пропорції 2:2:1;
- дернова земля і компост у рівних частинах;
- городня і дернова земля в пропорції 3:2.
У суміші без тирси рекомендується додати річковий пісок (близько 10 %) і трохи деревної золи.
Терміни посіву
Розсаду від моменту посіву до висадки вирощують приблизно 3-4 тижні. Щоб визначити терміни висіву, орієнтуються на клімат регіону. Висаджують квасолю в ґрунт, коли на вулиці встановлюється стабільне тепло.
Відповідні умови для висадки квасолі:
- температура повітря встановилася на рівні +20…+25 °C;
- ґрунт прогрітий до +12…+15 °С;
- виключена ймовірність заморозків.
Рекомендовані терміни посіву на розсаду за регіонами:
- Урал – на початку травня;
- Сибір – у другій декаді травня;
- Середня смуга Росії – наприкінці квітня або на початку травня;
- Північно-Західний регіон – у першій декаді травня;
- Південні регіони – у другій половині березня (на півдні квасолю розсадним методом практично не вирощують).
Підготовка насіння перед посадкою
Куплене насіння зазвичай вже підготовлене до посадки, тому його, на відміну від зібраного самостійно матеріалу, не доводиться додатково знезаражувати, а ось загартування і замочування йому не зашкодять.
Порядок підготовки насіння до посіву:
- Відкалібруйте. Огляньте квасолеві боби. Відбракуйте все дрібне, зморщене, пошкоджене, що відрізняється кольором від загальної маси. Помістіть відібране насіння в сольовий 5%-вий розчин. Екземпляри, що спливли наверх, викидайте. До посадки воно не годиться. Решту промийте від солі і переходьте до наступного підготовчого заходу.
- Знезаразьте. Насіння помістіть в 1-2 % розчин перманганату калію на 20 хвилин. Промийте проточною водою і просушіть.
- Замочіть. Витримайте насіння 12-15 годин у мокрій марлі. Не перевищуйте час замочування, оскільки боби можуть прокиснути. Для замочування використовуйте талу або дощову воду. Слідкуйте, щоб марлева тканина не пересихала, але й не допускайте застою води.
- Загартуйте. Цей захід актуальний для регіонів, де є можливість зниження температур після висадки розсади в ґрунт. Щоб загартувати насіння, його тримають 5-6 годин, у замоченому стані, в холодильнику. Оптимальна температура: +4…+5 °C.
Технологія посадки на розсаду
Коли ємності наповнені ґрунтом, а насіння протруєне і пророщене, приступають до посіву. Крім тари, знадобиться підготовлена вода – тепла і відстояна.
Порядок посіву квасолі на розсаду:
- Полийте ємності з ґрунтом. Зачекайте поки вода вбереться.
- У кожну склянку висаджуйте по одному бобу. Заглиблюйте їх на 3-4 см. Якщо сумніваєтеся у схожості, посадіть 2 штуки. Якщо обидві квасолини дадуть сходи, то з двох рослин виберіть найбільш міцну.
- Присипте заглиблене насіння ґрунтом і ущільніть його трохи.
- Накрийте склянки плівкою – це необхідно для створення сприятливого мікроклімату. Поставте тару з посівами в тепле місце (+23..+24 °C) до появи сходів.
- Щодня на 10-15 хвилин знімайте плівку, щоб провітрити посіви і запобігти утворенню конденсату.
- Через 4-5 днів, коли з’являться сходи, плівку знімають, а посіви переставляють ближче до світла. Але температуру знижують до +16…+20 °C. Не допускайте зниження температури, інакше сіянці припинять розвиток і можуть загинути.
- Догляд за розсадою полягає в підтримці нормального освітлення, розпушуванні, поливі.
- За тиждень до висадки в ґрунт, починайте загартування розсади, щодня виносячи її на свіже повітря. Як тільки у сіянців з’явиться 3-4 справжніх листки, а на вулиці встановиться відповідна погода, починайте готуватися до пересадки розсади в ґрунт.
Про те, як посадити квасолю на розсаду без ґрунту, дивіться в наступному відео:
Пересадка розсади у відкритий ґрунт
Квасоля невимоглива до ґрунтів, головне, щоб вони не були глинистими – в них застоюється вода, через яку коріння рослин підгниває. Ґрунт рекомендується підготувати з осені – перекопати і внести органічні добрива.
При вирощуванні квасолі дотримуються сівозміни. Культуру рекомендується вирощувати після пасльонових (томат, картопля, перець, баклажани), огірків або капусти. Після бобових квасолю висаджують не раніше ніж через 3-4 роки.
Хорошими сусідами для квасолі вважаються морква, буряк, капуста, огірки і томати.
Ґрунт спочатку перекопують глибоко – на багнет лопати (близько 30 см). Потім вносять органічні та мінеральні добрива. На 1 кв. м:
- компост і перегній – 3 кг;
- зола деревна – 1 склянка;
- суперфосфат – 1 ст. л.;
- нітрофоска – 1 ст. л.
Розсипані по ділянці добрива змішують із ґрунтом, перекопуючи його на 10 см.
Порядок пересадки розсади:
- Підготуйте грядки. Розрівняйте їх граблями і викопайте лунки з інтервалами 15-20 см. Між рядами залиште по 40-50 см. При виборі відстаней враховуйте особливості сорту – чим розлогіші і вищі рослини, тим більші проміжки.
- Полийте сіянці перед пересадкою. Це дозволить легко витягти рослини зі склянок.
- Акуратно діставайте сіянці зі склянок. Намагайтеся витягувати їх разом із грудкою ґрунту.
- Розсаду акуратно переносите в заглиблення. Сіянці висадіть на 1-2 см глибше, ніж вони росли в стаканах. Присипте ґрунтом коріння і акуратно ущільніть. Якщо розсада росте в торф’яних горщиках, висаджуйте разом із тарою.
- Полийте висаджену розсаду і замульчуйте ґрунт. Якщо залишається ризик похолодання, прикрийте посадки на ніч плівкою.
Якщо висаджують кучеряві сорти квасолі, то під час посадки встановлюють опори – поодинокі кілки або шпалери.
Особливості та схема посадки кущової та кучерявої квасолі
Схема і спосіб посадки залежить від виду квасолі. Кущові сорти висаджують трохи густіше, ніж кучеряві.
Схема посадки для кущової/в’юнкої квасолі:
- Інтервали між рослинами – 20-25/25-30 см.
- Відстані між рядами – 40/45-50 см.
Квасолю вирощують у рядах або лунках. Спосіб посадки вибирають з урахуванням сортових особливостей квасолі та особистих переваг.
Способи посадки:
- Рядами. Найпростіший і найпопулярніший варіант. Рослини розташовують в один ряд, залишають широкі міжряддя. Такий спосіб використовують, якщо немає дефіциту місця на ділянці.
- Стрічками. Такий варіант називають ще багаторядковим. Квасолю висаджують у 2-3 ряди (рядки). Відстань між ними менша, ніж між рядами – приблизно 25 см. Це дозволяє економніше витрачати простір.
- Гніздами. Цей варіант особливо зручний для витких сортів. У центрі ставлять кілок, а навколо нього висаджують кілька рослин – 5-6 штук, які будуть по ньому плестися.
Догляд за розсадою у відкритому ґрунті
Квасоля невимоглива овочева рослина, але без належної турботи вона не дасть гарного врожаю. Щоб кожен кущ дав максимальну кількість стручків, щільно набитих бобами, необхідно вчасно поливати й розпушувати квасолеві грядки, а за необхідності й підгодовувати.
Полив
Розвиток і врожайність квасолі багато в чому залежить від поливів. Але при поливах треба дотримуватися помірності, оскільки надлишок води призводить до загнивання рослин.
Особливості поливу квасолі:
- Поливи особливо важливі в період формування врожаю. Від них залежить величина стручків і бобів. Якщо стоїть спекотна погода, а рослини не отримують води, обсипаються квітки і зав’язі.
- Після поливів ґрунт обов’язково розпушують, щоб не утворювалася кірка. Одночасно з розпушуванням видаляють бур’янисту рослинність.
- Квасолю поливають приблизно раз на тиждень. Частота поливів залежить від погодних умов – якщо йдуть дощі, культуру поливають рідше.
- Норма поливу після пересадки – 10-12 л на 1 кв. м. У період формування стручків норму підвищують до 16-18 л.
- Поливають квасолю в ранковий або вечірній час, відстояною або дощовою водою. При поливі намагаються не потрапляти на листя рослин. Рекомендується лити воду між рядами.

Проріджування
Якщо квасолю висаджують розсадою, проріджувати її не доводиться. Але якщо городник вирішить підстрахуватися і висадить розсаду густіше, ніж вимагає агротехніка, доведеться через деякий час прибрати зайві рослини.
Але подібне рішення практично не застосовується. З огляду на працю, вкладену в розсаду, висаджувати її з метою майбутнього проріджування, економічно недоцільно. Як правило, проріджування практикується при висаджуванні насіння квасолі у відкритий ґрунт.
Підживлення
Культура невимоглива до ґрунтів, і зазвичай їй вистачає добрив, внесених при підготовці ділянки. Якщо ґрунти малородючі й недостатньо пухкі, і рослини погано розвиваються, вдаються до підживлення.
Особливості підживлення квасолі:
- Добрива вносять 2-3 рази за період вегетації.
- Квасоля сама здатна накопичувати ґрунтовий азот, тому азотисті добрива під неї не вносять.
- Під квасолю, висаджену в ґрунт, вносять калійні та фосфорні добрива. Можна внести, наприклад, суперфосфат і сульфат калію по 20 і 30 г відповідно.
Квасолю не рекомендується підгодовувати органічними речовинами, оскільки їх внесення часто призводить до засмічення посівів.
Опора
Кущовій квасолі підв’язка не потрібна, для надання рослинам стійкості досить підгортання. А ось кучерявим сортам без опор не обійтися. Якщо не підв’язати рослини, вони розпластаються по землі, хворітимуть і гнитимуть.
Варіанти опор:
- Окремі кілки. Рекомендована висота – 2-2,5 м. Їх закопують на 50 см углиб. Бажано використовувати дерев’яні опори – по них рослини краще плетуться. Відстань між сусідніми кілками – 1 м.
- Похилі кілки. Опори роблять із рейок, які встановлюють під кутом із двох боків грядок, а зверху скріплюють так, щоб вийшла перевернута буква “V”.
- Курінь. По центру ставлять кілок, а по колу вбивають кілки під нахилом, відступивши від центру на 70 см. Їхні верхівки прив’язують до центральної опори.
- Шпалери. По краях грядки вбивають дві опори, а на них натягують дріт, а краще – крупнопористу сітку. Першу підв’язку роблять на висоті 20-30 см.
Захист від хвороб і шкідників
Квасоля не схильна до хвороб, але несприятливі погодні умови – вогкість або холод, а також порушення агротехніки, здатні спровокувати грибкові, бактеріальні або вірусні захворювання.
Найпоширеніші хвороби квасолі:
- Вірусна мозаїка. Листя покривається мозаїчним малюнком, зморщується і гине. Хвороба невиліковна. Уражені кущі виривають і спалюють.
- Антракноз. На листках – коричневі вдавлені плями, на місці яких з часом з’являються дірки. Плями вкривають стебла та стручки.
- Бактеріоз. Плями розсипані по всій надземній частині рослин. Збудник здатний роками жити в ґрунті.
- Борошниста роса. Грибкове захворювання, що з’являється при підвищеній вологості. На листках з’являється білий наліт. Рослини жовтіють і засихають.
Для боротьби із захворюваннями квасолі застосовують біофунгіциди – Фітоспорин, Мікосан, Бактофіт, Триходермін. Також рекомендуються профілактичні обприскування 1%-вою бордоською рідиною і колоїдною сіркою.
Найнебезпечніші шкідники:
- Муха паросткова. Личинки комахи підгризають молоді пагони. Запобігти ураженню допомагає грамотна сівозміна і протруювання насіння.
- Зернівка квасолева. Боби пошкоджують личинки жука. Вони вигризають м’якоть насіння.
- Плодожерка горохова. Шкоди завдають гусениці, які виїдають боби зсередини.
- Попелиця. Дрібні комахи, що висмоктують соки з рослин. З попелицею можна боротися не тільки інсектицидами, а й народними засобами – ефективні обприскування настоєм цибулиння або тютюнового бадилля.
Запобігти появі шкідників дозволяє передпосівний обробіток ґрунту. Для профілактики уражень квасолеві посадки обробляють Фітовермом, Боверином, Акарином та іншими біопрепаратами.
Проти квасолевої зернівки, трипсів, павутинистого кліща і горохової плодожерки застосовують Гаупсін, Вертицилін, Бікол, Триходермін та інші біо-інсектициди.
Збір і зберігання врожаю
Квасолю на їжу зривають, коли боби в стручках виростуть до 3-4 мм. У цей період насіння має ніжну консистенцію, з нього готують рагу, супи, додають у перші та другі страви. Зберігають зелені стручки в холодильнику.

Збирання врожаю на зиму починають у стадії повної зрілості стручків. Особливості збирання квасолі:
- Урожай кущової квасолі знімають за два-три прийоми, оскільки стручки дозрівають дружно. Кучеряві сорти плодоносять 1,5-2 місяці, до самих холодів. Стручки збирають щотижня.
- Терміни збирання залежать від сорту і його скоростиглості:
- ранні сорти готові до збирання через 50 днів вегетації;
- середньостиглі – через 70 днів;
- пізньостиглі – через 100 днів.
- Не можна зволікати з прибиранням. Якщо стручки перезріють, вони відкриються, і боби випадуть на землю. Частина врожаю буде втрачена.
- При масовому збиранні кущової квасолі рослини складають на просушку, бажано під навіс. Через пару діб можна приступати до лущення.
Кущі квасолі рекомендується зрізати під корінь, а не виривати, щоб у ґрунті залишалися бульбочкові бактерії, які збагачують його азотом.
Зберігають лущену квасолю в сухому місці, склавши її у відповідну тару:
- тканинні мішки;
- паперові пакети;
- скляні банки;
- пластикові пляшки.
Щоб у квасолевих бобах не завелися жуки-зернівки, їх рекомендується просмажити в духовці при 90 °С. Час обробки – не більше 5-ти хвилин.
Вирощування квасолі розсадним методом вимагає від городника трохи більше зусиль, ніж при посіві насіння у відкритий ґрунт. Але цей метод дає змогу в регіонах з коротким літом зірвати перші стручки на 2-3 тижні раніше, ніж за безрозсадного способу вирощування.